IZIN

«До офорту склалося певне ставлення як до чогось складного, ледь не містичного. А мені цікаво робити більш прості лаконічні речі, трохи прибрати цей пафос».

Тарас Ковач

 

 

 

 

 

 

Народився в Херсоні. Закінчив Ужгородський художній коледж ім. А.Ерделі (2002) та графічний факультет Національної академії мистецтв та архітектури (2008, Київ), З 2011 – викладач. Засновник графічної майстерні “Гачі Прічі”. Активіст захисту будинку творчих майстерень на Сошенка 33.

 

Тарас Ковач спеціалізується на гравюрі, зокрема, офорті – техніці, яка не зазнала змін за останні п’ятсот років. Він береться за ремесло, яке багато хто закинув в силу складності та обмеженості медіума, – і розвиває його до можливості актуального прочитання. І хоча саму техніку офорта демістифікувати непросто, автор вирішує поставлену задачу іншим шляхом – через тематику робіт, поєднанням їх з новими медіями та організацією у просторі.

 

 

 

Так, зокрема, в проекті Шум митець звертається до класичного жанру пейзажу, проте фокусує свій погляд не на традиційних буколічних ландшафтах, а на урбаністичних видах спальних районів, що можуть бути частиною будь-якого сучасного великого міста. Глядачеві відкривається простір упізнаваності себе в зображуваних міських пейзажах і свого стану взаємодії з невиразним міським середовищем.  Вибір сюжету і композиції дозволяє Тарасу Ковачу зменшити дистанцію між глядачем та архаїчною епохою, з якою він може співвіднести своє уявлення про офорт як про щось музейне і давно застаріле.

Або у серії Фронтмен,  де Тараз звертається до людської тілесності: наскрізне для всієї історії мистецтв питання реактуалізоване у вигляді уривчастих офортів, що тяжіють до абстракції. Його роботи беруть на себе роль посередника між глядачем і його інтимним переживанням пам’яті, фрагментарність якої розкривається як за допомогою сюжету, так і за рахунок композиційної організації.

 

 

Пам’ять в цілому є стрижневою темою в творчості Ковача, який, видається, самоусувається від актуального сьогодні соціально-критичного мистецтва, віддаючи перевагу заглибленню в розуміння людини як такої. Але у той же час, питання людської ідентичності, пошук якої відбувається в ситуації дослідження мехнізмів пам’яті, цілком вкладаються в логіку процесів, що наразі мають місце на державному та світовому рівнях і знаходять відображення в культурному полі.

 

Виставки:

2014 р.

– Український пейзаж, НКМК Мистецький Арсенал, Київ

– Засліплені красою, Інститут проблем сучасного мистецтва, Київ

2013 р.

– Шум, персональна виставка, Щербенко Арт Центр, Київ

2012 р.

–  Фронтмен, персональна виставка, Галерея Боттега, Київ

–  Шпалери для Сошенко, персональна виставка, галерея Project space, Київ

–  Мобільна графіка, Муніципальна галерея, Харьків

–  Сон метелика, персональна виставка, ЕЦСМ Чайна фабрика, Одеса

– передаукцiонна виставка Сontemporary art, аукцiонний дiм Золотий перетин, Київ

2011 р.

– Форма порожнечі,  Галерея Боттега, Київ

– Простір існування, Галерея Боттега, Київ

– передаукцiонна виставка Сontemporary art, аукцiонний дiм Золотий перетин, Київ

– Paper Work, BlackSquareGallery, Маямі, США

– Miami International Art Fair, разом з Black Square Gallery, Маямі, США

2010 р.

– Солодке – персональна виставка, галерея Тадзiо, Київ

– Стрiмкi сни, куратор Н.Фiлоненко, арт-центр Я. Гретера, Київ

– передаукцiонна виставка Українське молоде актуальне мистецтво, аукцiонний дiм Золотий перетин, Київ

– Елементарні частини, Муніципальна галерея, Харків

– персональна виставка, галерея Тадзiо, Київ