Венеційська бієнале — головна подія у світі сучасного мистецтва. Інші події та ярмарки також відомі, але у Венеції є щось особливе — її історія, зіркові куратори, романтичне розташування та інше, — що тримає її в пріоритеті.
Відправною точкою Венеційської бієнале служить колекція національних павільйонів у парку Джардіні. Сторонньому спостерігачеві павільйони можуть здатися підібраними випадково з точки зору архітектурних особливостей (вони сильно різняться) і країн, які вони представляють (Великобританія, Уругвай і Японія: три з 29 присутніх). Заклики до оновлення формату, — усунення національних кордонів і перегляду поняття національного павільйону аби якомога краще відобразити ситуацію в постнаціональному глобалізованому світі, — звучали вже неодноразово.
Але поки, на краще чи гірше, структура національного павільйону залишається, що дає потенціал політичному коментарю, який в іншому випадку був би неприпустимий. Незважаючи на таку можливість, було на диво мало примітних акцій чи протестів. Цього року, утім, до питання підійшла виключно спритна група активістів. Назвавши свій проект On Vacation, анонімна група розповсюджувала серед гостей бієнале камуфляжні куртки з написом «У відпустці» та закликала їх робити селфі в національних павільйонах «окупуючої сили на ваш вибір». Потім учасникам акції рекомендувалося завантажувати отримані зображення з хештеґом #onvacation в такі онлайн-сервіси як Twitter чи Instagram. Також повідомлялося, що переможець за краще селфі буде нагороджений путівкою в Крим, українську територію, анексовану Росією.
Краса проекту в його очевидній відкритості (слоган «окупуюча сила на ваш вибір» може бути застосований до декількох павільйонів у Джардіні), врівноваженій тихою кульмінацією обіцяного призу. Назва проекту — підказка тим, хто стежить за новинами: російський лідер сепаратистів Олександр Захарченко сказав, що російські солдати (або «маленькі зелені чоловічки») просто розважалися «у відпустці … серед братів, які борються за свою свободу» в Криму).
Звичайно, така заява Захарченка є вочевидь безглуздою і схожою на політичний блеф Біла Клінтона штибу «Я не затягувався». Проект On Vacation блискуче висміює цю брехливу історію, та із закликом до усвідомленї нарцистичної дії (робити селфі замість споглядання творів мистецтва) коле в саме серце сучасної політичної кризи. Хіба багато хто з нас, роблячи селфі та поглинаючи енний апероль шпрітц увечері, не воліли б повірити в те, що «маленькі зелені чоловічки» були волонтерами, туристами або ким-небудь ще?
Міжнародна політична спільнота (а вона включає вас і мене) боягузливо мовчить, тому що їй не вигідно ось так встати і сказати: «Гей, ви не повинні потайки вторгатися в це місце». Набагато простіше відмахуватися, виправдовуючись своєю нездатністю до критики, особливо якщо у вас з бридким режимом є свої справи. On Vacation бере цю фривольну, підлу, самозакохану крайність і обігрує її. Він запитує нас: чи готові ми зробити щось маленьке, практично несуттєве, на кшталт надягання курки та заходу в російський павільйон аби зробити прокляте селфі.
Проекту вдалося підняти тему всеосяжного боягузтва і розширити її до пристрасті до знаменитостей, які, незважаючи на свої амбіції, сприйнятливі до світу сучасного мистецтва так само, як і до будь-якої іншої сфері. Чи одягне Каньє Уест куртку з написом On Vacation? Звісно, що так! Що відбудеться після? Чи зможе той факт, що Каньє надів куртку, привернути тверезу увагу оточуючих до суперечливої, відразливої проблеми, до якої анонімні архітектори On Vacation хотіли залучити глядача? Або ж ці куртки просто стануть позбавленим смислового посилу «must have» аксесуаром Венеційської бієнале?
Боюся, ми знаємо відповідь. Але On Vacation постає красивим маніфестом, здатним різати по серцю нашої сучасної хвороби: солодкавій безхребетності перед обличчям боротьби за правду, нашу готовність відвернутися. Це соромно, і я можу тільки сподіватися, що хоча б один відвідувач у Венеції одягне куртку, зробить селфі та здригнеться — знаючи, що його біль може бути проігнорована наступною.
Авторка тексту є кураторкою V2_ Institute for the Unstable Media (Інститут Нестабільних медіа, Ротердам, Нідерланди) та членкинею IKT (International Association of Curators of Contemporary Art — Міжнародної асоціації кураторів сучасного мистецтва).
Текст уперше був опублікований на сайті medium.com. Переклад з англійської: Ася Баздирєва, Катерина Тихоненко
Російска версія перекладу доступна за посиланням