IZIN

Хай би щоб там казали письменники про свої внутрішні двигуни — гонорари, фіксацію дійсності, дослідження людських доль на зламі епох і так далі, — мені завжди уявляється, що їх спонукає до письменництва дещо інше. А саме — можливість трохи побути Богом.

Кожного разу, коли зустрічаєш людину з Донбасу, є ризик, що розмова перетвориться на безкінечний пошук причин, які призвели до сьогоднішнього воєнного стану. Крім того, це ще й спроба рефлексії і терапії, пошук власної ідентичності та відповідей на «одвічні питання», які загострились під час війни. Такою виявилася й зустріч з макіївським письменником Олексієм Чупою.