Як стало відомо з пресс-служби Київської міської державної адміністрації у відповідь на запит УНН було опубліковано перелік з 34 об’єктів з комуністичною символікою, що підлягають демонтажу, або просто знищенню. Даємо пояснення членам високопоставленої комісії, що уклали список на знищення цих творів. У 1975 р. Київською міською держадміністрацією було видано завдання: на 6 торцях будинків по .
Минулого тижня я отримала з Київської міської державної адміністрації список об’єктів, котрі мають бути демоновані в рамках декомунізаційного закону. У цьому переліку зазначені дві мозаїки 1980-1982 років з житлових будинків на проспекті Перемоги, а саме Трипілля та Київська Русь Івана Литовченка та Володимира Прядки. Яким чином саме ці роботи потрапили до переліку – абсолютно незрозуміло. .
Довгий час із Маріуполя хотіли зробити периферію. У суспільстві створювався образ успішного життя тільки тоді, коли воно за межами Маріуполя. Успішність вимірювалась тим, як швидко людина могла «звалити» з цього міста. Якщо ти успішний, то ти не будеш вчитися у місцевих вишах і не працюватимеш на заводах. Робити тут немає чого. Про це розповідають дітям .
Проект Українська ніч німецького фотографа Мірона Цовніра та української есеїстки Катерини Міщенко — це спроба зробити зліпок реверсу країни, її тіньової рельєфної сторони. Поетична історія про своїх інших та свою іншу Україну. Ніч, як уособлення тієї темряви, в котрій реалії оголюються, перевертаючи ракурс сприйняття звичного світу на інший, де невидимки стають видимими і виходять на .
Ситуация, которая сейчас сложилась в Украине — это климат повсеместных перезагрузок: как в пределах отдельно взятой головы, так и в пределах больших идей. Для многих, кто привык к долго навязываемой идее «стабильности» (ложно подменяющей понятие «застоя»), перезагрузка — это шок и ужас.
Ще одна художня робота у окупованому Донецьку була знищена. Йдеться про гіганську інсталяцію Перетворись! бельгійського художника камерунського походження Паскаля Мартіна Таю. Про це повідомили співробітники Фонду ІЗОЛЯЦІЯ на своєму сайті, зазначивши що трубу було підірвано. Перетворись! – одна з найбільш масштабних робіт на території ІЗОЛЯЦІЇ у Донецьку, що була встановлена на заводський димохідної трубі. Висота цієї роботи дорівнювала .
Впервые я попала в ИЗОЛЯЦИЮ осенью 2010 года. Вокруг было серо, уныло и пусто – тот момент в осени, когда с ней еще не успеваешь смириться. В большом, необорудованном зале группа людей делала ковер из роз. Они брали кусочки ткани, скручивали их и пришивали к цветочной поляне. Тогда в этом пространстве еще не было жизни. .
Чем больше убийств – тем хочется сохранить больше жизни и высадить на могилах погибших вечные неувядающие цветы. Не роз, а полевых трав. Чем больше вокруг смерти, тем больше хочется жизни. И ничего лишнего.
Необъявленная российско-украинская война находит выражение и путем сражений с образами и символами. Флаг, будучи оним из самых важных среди них, снова оказался в центре внимания.
Важка праця стала головним критерієм «гендерної рівності» того часу: «зробив діло – молодець, мужик, герой!» Тож «мужиками» були усі, включно із жінками.
Минулого року я зазирнув у журнал однієї української авіакомпанії і натрапив на статтю про Донецьк. На перший погляд, вона нічим не відрізнялася від стандартного рекламного матеріалу: наприклад, від статті про Баку на сусідніх сторінках. Донецьк в цьому контексті виглядав більш ніж дивно: у серпні 2013, коли мені трапився цей журнал, пасажирські літаки туди вже не літали.
Может ли быть подвластна красота только философам и поэтам, ищущим истину в вине, способна ли красота поглотить сердце металлурга или заводского рабочего? Будут ли их понятия красоты тождественны? В массовом сознании этот вопрос может вызвать однозначную (ложную) реакцию: конечно, философ понимает истинную красоту, а металлург и рабочий из-за тяжелого труда не сможет постигнуть великие просторы экзистенциализма.
Не потрібно вирощувати в собі комплекс меншовартості перед обличчям тих, хто можуть видаватися великими діячами сучасного мистецтва. Подорожі за кордон, резиденції — це все корисно та добре, але в першу чергу треба розвивати себе замість намагання влитися у світ великих галерей та імен.
On Vacation постає красивим маніфестом, здатним різати по серцю нашої сучасної хвороби: солодкавій безхребетності перед обличчям боротьби за правду, нашу готовність відвернутися. Це соромно, і я можу тільки сподіватися, що хоча б один відвідувач у Венеції одягне куртку, зробить селфі та здригнеться — знаючи, що його біль може бути проігнорована наступною.
Все это еще и про то, что в информационной войне каждая сторона пользуется строго определенным лексиконом. Локальный гражданский конфликт или война России с Украиной? Национализм или антиимпериалистическая борьба и желание бывшей колонии самоидентифицироваться? Отпуск или оккупация?.