IZIN

У емоційному щоденнику Мей Сінклер, що фіксує враження від її нетривалого перебування поруч із бельгійською лінією фронту, створюється вельми інтимний портрет жіночої присутності на війні. У цій статті йдеться про те, чим Сінклер займалася на фронті, про місця, які вона відвідала, а також про інших жінок, які їй зустрічалися. У тексті Сінклер неоднозначна взаємодія жіноцтва .

Довгий час із Маріуполя хотіли зробити периферію. У суспільстві створювався образ успішного життя тільки тоді, коли воно за межами Маріуполя. Успішність вимірювалась тим, як швидко людина могла «звалити» з цього міста. Якщо ти успішний, то ти не будеш вчитися у місцевих вишах і не працюватимеш на заводах. Робити тут немає чого. Про це розповідають дітям .

Своїм привселюдним зізнанням я публічно засудила насильство над жінками. І мене почули – місцеві, національні та міжнародні лідери почали вживати заходів, щоб покласти край зґвалтуванням.

Впервые я попала в ИЗОЛЯЦИЮ осенью 2010 года. Вокруг было серо, уныло и пусто – тот момент в осени, когда с ней еще не успеваешь смириться. В большом, необорудованном зале группа людей делала ковер из роз. Они брали кусочки ткани, скручивали их и пришивали к цветочной поляне. Тогда в этом пространстве еще не было жизни. .

Чем больше убийств – тем хочется сохранить больше жизни и высадить на могилах погибших вечные неувядающие цветы. Не роз, а полевых трав. Чем больше вокруг смерти, тем больше хочется жизни. И ничего лишнего.

Необъявленная российско-украинская война находит выражение и путем сражений с образами и символами. Флаг, будучи оним из самых важных среди них, снова оказался в центре внимания.

О том, откуда взялись «зеленые человечки» на Венецианской биеннале, что такое «оккупация» и почему в каждом из нас живет российский журналист.

Ця стаття про лінію фронту. Про сучасну — ту, що зовсім близько до нас. Це історія Донбасу, що існує у медіа, що відзнята на цифрову камеру чи стару плівку. Про те, що сьогодні бачимо ми.

Найбільш гострі дискусії в медіа велися під час окупації Слов’янська. Навколо міста на основі псевдоживих репортажів і експертних думок вибудовувалися міфи. Таким було і «звільнення» міста.